Спецпроект

Сейм визнав події на Волині "геноцидом, здійсненим ОУН, УПА та іншими..."

Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".

Цей день відтепер відзначатиметься щорічно 11 липня.

У постанові сейму вказано, що нині відзначається 73-річчя "піку злочинів", здійсненого щодо цивільного населення Західної України ("східних околиць Другої Польської Республіки").

Відповідальність покладено на членство Організації українських націоналістів, Української повстанської армії (УПА), а також дивізію СС "Галичина" і інші, неназвані "українські формування, які співпрацювали з німцями".

Депутати сейму назвали число жертв - "більше ста тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян" - хоча історики продовжують з'ясовувати масштаби трагедії.

У документі також йдеться про те, що крім поляків були також убиті євреї, вірмени, чехи, представники інших національних меншин і українці, "які стояли на боці жертв".

Резолюція висловлює повагу і вдячність українцям, які ризикуючи власним життям рятували поляків під час тих трагічних подій. Президента Польщі закликано вшанувати цих людей високими державними нагородами.

Польський парламент висловив свою переконаність в тому, що "тільки повна правда історії є найкращим способом примирення і взаємного прощення".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.