АНОНС: Нові лекції в рамках "Єврейських днів" у Львові

Львів'ян та гостей міста запрошують на відкриті лекції та дискусії, об'єднані спільною темою "Спільноти, середовища та держави у спірних містах ХХ століття".

У Львові триває просвітницький проект "Єврейські дні у Ратуші".

Цього тижня спікери проекту говоритимуть про театр та літературу міжвоєнного періоду. Після кожної лекції усі охочі мають можливість взяти участь в дискусії на заявлену тему.

У вівторок, 26 липня, професорка Мейгіл Фавлер зі Стетсонського університету прочитає лекцію "Візит за лаштунки: український, єврейський і радянський театр в 1920-30-і роки"

Цей період вважають часом радикальних змін в Радянській Україні, а ще називають роками великого мистецтва, особливо якщо говорити про мистецтво, яке було не російськомовним. Їдише- і українськомовний театри процвітали.

Чи культура об’єднує групи, а чи навпаки - розділяє їх? Чи існувала єдина радянська культура? І чим був національний театр: скарбницею мови, практикою чи аудиторією?

 

У четвер, 28 липня, відбудеться лекція літературознавців Данила Ільницького та  Віктора Мартиннюка "Після неминучого: Уявна мапа літературного Львова (±1939)". Однойменний проект дослідники уже два роки втілюють у Центр міської історії.

Рік 1939-й став поворотним в історії Львова і в житті його мешканців. Однією з груп були письменники, чия роль з огляду на фах (чи то покликання) полягає власне у перенесенні індивідуального досвіду на рівень соціальної пам'яті. Різні письменники, що опинились під ту пору у Львові, згодом поверталися думкою до подій 1939-го, перебуваючи в різних літературах, подеколи розділених залізною завісою.

Як знайти точки дотику у багатоголоссі пам'ятей, залишаючись уважним до індивідуальності кожного з голосів? – відповідь на це запитання шукають автори проекту "Уявна мапа літературного Львова (±1939 р.)".

Усі лекції відбуваються у приміщенні ресторану "Ратуша" (пл. Ринок, 1). Вхід - вільний!

Початок зустрічей - о 19:00.

Забезпечено синхронний переклад на українську та англіську мови. Програма заходів доступна на сайті Центру міської історії.

"Єврейські дні" є публічною програмою для широкої громадськості і пов'язані з двома проектами Центру міської історії: літньою школою про єврейську історію і багатокультурне минуле, яка триває з 2010 року та ініціативою "Простір Синагог: єврейська історія, спільна спадщина та відповідальність" (у партнерстві з Львівською міською радою та Німецьким товариством міжнародної співпраці GIZ).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.