АНОНС: Головред "Історичної правди" презентує книжки про УПА і Канаду у Львові

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані на Львівському форумі видавців представлятиме впорядковані ним видання про українську еміграцію в Канаді та український визвольний рух.

16 вересня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відбудеться презентація книжки "Зродились ми великої години. ОУН і УПА" (видавництво "Віват"). Це видання - збірка найкращих науково-популярних публікацій "Історичної правди" з історії руху ОУН і УПА.

 

Матеріали підібрані так, що в повній мірі розкривають найвідоміші віхи боротьби, особливості побуту повстанців, життєписи провідників і командирів, реперсивні заходи спецслужб тоталітарних режимів тощо. Разом ці статті формують цілісне уявлення про збройну боротьбу українських націоналістів за самостійну Україну.

Окрім того, того ж дня в Музеї історії релігії, Вахтанг Кіпіані й Марина Гримич представлять наукове видання "Українська Канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади", том 1-й: "Піонерський період" (видавництво "Дуліби").

 



16 вересня, п'ятниця

17:00 - презентація книжки "Зродились ми великої години"

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1

18:00 - презентація книжки "Українська Канадіана"

Місце: Музей історії релігії, Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка, вул. Музейна, 1

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.