АНОНС: У Кам'янці-Подільському на ІІ-му Культурному форумі буде окрема архівна програма

ІІ Культурний форум «Кам’яний острів» у Кам'янці-Подільському (22-29 вересня 2016 року) представить декілька заходів, присвячених архівній справі.

22 вересня, 13.20 – 14:50.


• відкрита лекція "Про що розповідають архіви КГБ?".

Доповідач: Ігор Кулик, історик, голова управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам'яті (Київ). 

Локація: історичний факультет Кам'янець-Подільського національного університету (К-ПНУ) імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

23 вересня, 09.30 – 11.00
 
• відкрита лекція "Використання кодування, шифрів і тайнопису в документах збройного підпілля ОУН-Б (кінець 1940-х - перша половина 1950-х років)". 

Доповідач: Володимир Ковальчук, історик, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, співробітник Архіву СБУ (Київ).
 
Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

• відкрита лекція "Фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки, як джерело для магістерських та кандидатських наукових проектів".

Доповідач: Дмитро Решетченко, історик, начальник відділу формування Національного архівного фонду Центрального державного архіву зарубіжної україніки (Київ).

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

17.00 – 18.00 

• відкрита лекція "Права дослідників генеалогії в архівах: міфи, законодавство та реальність". 

Доповідач: Віктор Долецький, директор Центру вивчення генеалогії "Пращур" (Вінниця). 

Локація: історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка, вул. Татарська, 14.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.