АНОНС: У Музеї історії України прочитають лекцію "УПА. Історія нескорених"

У День захисника України Національний музей історії України пропонує поговорити про українських повстанців - тих, хто захищав Україну у найтемніші роки окупацій.

Коли, ким і з якою метою була створена Українська повстанська армія? Якою була її чисельність, структура та керівна верхівка?

Якої стратегії і тактики дотримувалися повстанці? На які території вони поширювали свою діяльність? Що відомо про найбільші бойові акції УПА? Якими були наслідки діяльності УПА для української історії ХХ століття?

Відповіді на ці та інші питання можна буде почути та обговорити на лекції Олександра Іщука, кандидата історичних наук, завідувача відділу історії України ХХ століття музею.

 

П'ятниця, 14 жовтня, о 14:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2)

Вхід за звичайним квитком до музею: дорослий - 30 грн, студентський, пенсійний, дитячий - 20 грн, учасникам бойових дій - безкоштовно.

Прохання перед лекцією попередньо зареєструватися за формою https://goo.gl/Dxvltr.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.