АНОНС: У Боярці пройде фестиваль "Під покровом Тризуба" на тему героїки УНР

Захід відбудеться 14-15 жовтня в парку ім. Шевченка в Боярці і буде приурочений до святкування Покрови та Дня захисника України.

Мета фестивалю "Під Покровом Тризуба" — започаткувати традицію вшанування героїв доби УНР у Боярці, доповнивши перелік таких історичних фестивалів, як "Бандерштат" у Луцьку, "Нескорена Нація" в Холодному Яру, "Оле Довбуш" в Івано-Франківську.

Партнером заходу є Український інститут національної пам'яті.

Як і кожен з вищезгаданих заходів, організатори прагнуть поєднати українську історію із тематичною концертною програмою, лекторіями, майстер-класами та військовими реконструкціями.

До фестивалю,  під час проведення і по його завершенню діятиме інформаційна платформа, яка  поширюватиме знання  про період Української Революції. Зокрема, тематичні лекції відбудуться у місцевих школах та військовому ліцеї ім. І.Богуна. Це є яскравим прикладом роботи громади на благо міста.

 

Контактна особа:

Марина Мірзаєва (головний організатор)

maryna.mirzaeva@gmail.com

моб.тел.: 097 591 92 97

Програма

14 жовтня

08:30 — легкоатлетичний пробіг "Здорова Нація" (на стадіоні)
14:00 — Хресна хода до меморіалу Армії УНР

15:00 — молитовне вшанування пам'яті Героїв-захисників України (меморіал Армії УНР)
17:00 — облаштування табору (парк Шевченка)

Дискусійний сектор імені Павла Полуботка:

18:00 - відкриття акустично-повстанської сцени (литаври, трембіта), запалювання смолоскипами фестивальної ватри 
18:10 - Martin Neaga (віолончель) 
18:30 - Сергій Пантюк (поет)
19:00 - Живосил Лютий (бард)
19:30 - гурт Торбан

20:00 — Тарас Компаніченко
20:30 - баритон Юрій Поляков ( з гітарою)
21:00 - гурт Телері
21:30 - Кіносхрон: "Українська Революція", режисер - Іван Канівець

15 жовтня

13:00 — відкриття меморіальної дошки Всеволоду Петрову за участі реконструкторів ВІК "Повстанець" (вулиця Всеволода Петрова будинок 24/6 (стара назва - Горького)

Головна Сцена

17:00 — відкриття сцени  "від ХХ століття до сьогодні"
17:20 — The Doox
18:00 — Залізний Хрест
19:00 — Sciana
20:00 — КораЛЛі
21:00 — Kozak System

Полігон:

11:00 — збірка і розбірка зброї
11:00 — майстер-клас із тактичної медицини
12:00 — дитяча теренова гра "Тризуб" (Національний Альянс)
14:00 — веломандрівка історичними місцями Боярка
16:00 — показовий виступ "Реконструкція елементів тактики ведення бою"("Сокіл")

Дитячий майданчик імені Героїв Крут:

12:00 - народні ігри.
12:30 - патріотичні авторські казки за участю дітей як акторів
13:00 - творча майстерня, подарунки власноруч та написання листів воїнам АТО.
13:30 - квест "Козацькому роду - нема переводу"
14:00 - майстер-клас з бойовго гопаку ("Шаблезуб").

Дискусійний сектор імені Павла Полуботка:

11:00 - Боярський краєзнавець Сергій Коваленко
11:30 - "Про відновлення могил армії УНР у Боярці" Павло Подобєд
12:00 - Костянтин Новаленко "Козак" - "Політична боротьба українського народу"
12:30 - патріотична мистецька формація "Творчий Сектор"
13:30 - літературник Дмитро Савченко
14:30 - Володимир В'ятрович
15:30 - лекція Романа Коваля
16:30 - реконструкція одягу доби УНР

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.