Спецпроект

АНОНС: Журналістам пропонують позмагатися за "Приз Гарета Джоунза" за найкращу статтю про Голодомор

З 3-го жовтня по 25-го листопада 2016 року, проводиться конкурс для українських журналістів "Приз Гарета Джоунза".

Конкурс передбачає відкриті змагання для написання аналітично-публіцистичної статті на тему: "Гарет Джоунз – Голодомор – Боротьба". Основна тема – це боротьба, боротьба за виживання, проти колективізації, вилучення харчів, повстання тощо. Організатори умисно залишили тему доволі широкою.

Метою Конкурсу є сприяти ознайомленню суспільства з подіями, пов’язаними з Голодомором, підвищувати свідомість людей відносно історії України та важливих подій минулого.

Приз становить 3 000 доларів США, які за рішенням журі Конкурсу можуть надаватись одному учаснику Конкурсу або кільком. Призовий фонд Конкурсу утворений завдяки приватним благодійникам.

Прислати свою статтю українською мовою для участі в Конкурсі може будь-який український журналіст. Поняття "журналіст" журі Конкурсу трактуватимуть широко. 

Статті надані для участі в конкурсі оцінюватимуться за критеріями:

- аналітично-публіцистичні якості,
- оригінальність,
- переконливість,
- стилістика, структурованість та ефективність доведення думок.

Рекомендований обсяг статті - 1500 слів. Але розмір статті не належить до критеріїв за якими оцінюватимуть статті.

Надсилати роботи, виконані згідно з умовами Конкурсу, слід на електронну скриньку garethjonesprize@gmail.com

Кінцевий термін подачі робіт – п’ятниця, 24:00, 25 листопада 2016 року.  

Детальніше з усіма умовами Конкурсу можна ознайомитися за лінком.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.