АНОНС: У Києві презентують книгу про мистецтво на барикадах Майдану

21 листопада Український інститут національної пам'яті презентує книгу "Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах" до третьої річниці Революції Гідності.

До цього випуску збірника увійшли спогади митців, що представляють різні жанри, види та напрями мистецтва. У спогадах творчих людей відображено їхній суб’єктивний досвід пережитого та узагальнені міркування про роль мистецтва у протестних акціях Революції Гідності

На вечорі йтиметься про Революцію Гідності та про мистецтво, яке її супроводжувало. Кожен з учасників проекту "Майдан: усна історія" зможе поділитися власними спогадами, емоціями та творчими надбаннями. 

 

Учасники: 

Володимир В’ятрович, історик, громадський діяч, 

Тетяна Гузенко, заступник директора Департаменту – начальник управління інформаційної політики та комунікацій Департаменту суспільних комунікацій КМДА 

Андрій Курков, письменник, кіносценарист, викладач, 

Олександр Ірванець, письменник, 

Олександр Ярмола, Дмитро Кушнір – гурт "Гайдамаки", 

Олександр Мельник, художник, 

Марина Соченко, художник, старший викладач Національної академії образотворчого мистецтва, 

Олександр Тимошенко, фотохудожник, 

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності,

Василь Рожко, музейник, 

Ірина Земляна, авторка пісні "Вітя, чао!",

Ольга Сало, дизайнер, громадська активістка, 

Таїсія Мельник, художник, перформер. 

21 листопада, 18.00

Місце: Український дім (м. Київ, вул. Хрещатик, 2).

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.