АНОНС: У Києві презентують "Дипломатичну історію України"

У Київському будинку вчителя відбудеться презентація книги Євгена Слабченка "Дипломатична історія України".

Книгу, яку впорядкувала Ірина Матяш, випустило видавництво "Кліо". Євген Слабченко - український громадський діяч в еміграції, кінорежисер, кінооператор, колекціонер бібліотечних і архівних зібрань, відомий у світовому кіномистецтві як Ежен Деслав (8.12.1899-10.09.1966).

Як зазначено в анотації, у праці висвітлено історію України як суверенної держави від Київської Русі до Української Народної Республіки через процес боротьби за незалежність шляхом як дипломатичних зусиль, так і збройної боротьби, її ролі як регіонального і міжнародного гравця, налагодження контактів з іншими країнами та організації дипломатичної служби.

Особливість тексту полягає в популярному стилі викладу, підкресленій демонстрації відданості автора українській ідеї, героїзації подвигів козацтва, інтересі до питань дипломатичного протоколу, висвітленні української історії через дипломатичні акції. 

До тексту додано археографічну передмову, коментарі та біографічний нарис упорядника І. Матяш про Є. Слабченка, в якому висвітлено життєвий шлях митця і дослідника, проаналізовано його діяльність як колекціонера української документальної спадщини та дослідника дипломатичної історії.

У презентації візьмуть участь:

  • упорядник видання, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш;
  • заступник директора Інституту історії України НАН України Геннадій Боряк
  • Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук;
  • завідувач відділу міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАНУ Степан Віднянський;
  • директор видавництва "Горобець" Ганна Горобець;
  • завідувач кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Ігор Жалоба;
  • директор ДУ "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон;
  • перший Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Юрій Кочубей;
  • заступник директора Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктор Матвієнко;
  • професор кафедри дипломатичної і консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України Олександр Цвєтков.

Головуватиме на презентації –  в. о. ректора Дипломатичної академії України при МЗС України В’ячеслав Ціватий.

 

Середа, 6 грудня, 18.00

Місце: Молодіжна зала Київського міського будинку вчителя (вул. Володимирська, 57, 3-й поверх).

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.