Спецпроект

Вийшла книга про організаторів Голодомору на Чернігівщині

Книга має назву "Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину".

Її презентували 7 грудня на засіданні клубу "Краєзнавець" у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка, повідомляє сайт Українського інститут національної пам'яті.

Автори - співробітники Інституту історики Сергій Бутко й Сергій Горобець.

"В архівах вистачає документів, які дають можливість отримати конкретні знання про анатомію організації та здійснення Голодомору-геноциду, інших комуністичних злочинів на місцевому рівні, персоналії злочинців. Важливо інтенсифікувати дослідження, це актуально", – розповів Сергій Горобець.

 

"Джеймс Мейс оцінив стан сучасної України після жаху Голодомору та інших наслідків політики комуністичного режиму як постгеноцидний. Ця книга, як й інші подібні дослідження, наочно показує, як це сталося. Дуже важливо, що автори назвали конкретні прізвища місцевих злочинців. Зло не буває абстрактним", – зазначив Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук.

"Нам тепер стало зрозуміло, після вивчення походження та діянь місцевого активу у населених пунктах, що впродовж 1920-х-1930-х років комуністична влада цілеспрямовано вирощувала, відбирала такі кадри, які виконають будь який злочинний наказ з Кремля без жодних докорів совісті", – додав Сергій Бутко.

Книгу було видано за підтримки Державного архіву Чернігівської області, Чернігівської райдержадміністрації.

Тираж обсягом 200 примірників історики розповсюдили бібліотеками області. Електронний варіант обіцяють найближчим часом опублікувати на сайті Інституту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.