Російський "політолог" заявив, що білоруську мову придумали більшовики. ВІДЕО

Директор Російського інституту стратегічних досліджень заявив, що білоруську мову придумали більшовики в 1926 році.

Відео його виступу опубліковане на сайті "YouTube", передає "Четвертая власть".

Експерта, якому належить ця заява, звати Леонід Решетников. Він є директором Російського інституту стратегічних досліджень. На думку Решетникова, не може бути Білорусі, незалежної від Москви, а білоруську мову вигадали більшовики в 1926 році.

"Ситуація для нас дуже несприятлива. Усе рухається по українському сценарію. Лінія на відділення білорусів від росіян, створення паркану між білорусами й росіянами в ідеологічному, політичному, історичному і навіть у якомусь духовному плані просто очевидна.

Подивіться нашу радянську газету "Правда" за 1926 рік, на першій сторінці постанова ЦК ВКП(б). Вона називалася "Про створення білоруської мови". Ми доклалися до створення мови! Тобто, цій мові, даруйте, виходить біля 90 років. Ну що ж це за держава?", - бідкається Решетников.

При цьому, сам Решетников у 1970 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету й навчався в аспірантурі Софійського університету в Болгарії в 1917—1974 роках. З 1976 по 2009 рік служив у структурах зовнішньої розвідки СРСР і Російської Федерації, генерал-лейтенант запасу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.