З’явилася науково-популярна книга про українську історію Криму

Видавництво К.І.С. видало збірник історичної публіцистики "Наш Крим: неросійські історії українського півострова".

Про це "Історичній правді" повідомив упорядник та один із авторів збірника Сергій Громенко.

Автори позиціонують свій витвір як засіб проти російської пропаганди. А саме міфу про Крим як про "ісконну русскую землю", що "завжди належала Росії".

"Автори цієї книги, відомі науковці та публіцисти, не ставлять за мету замінити російський історичний міф іншим — українським чи кримськотатарським, — а прагнуть показати минуле півострова у всій його складності та різноманітності", — повідомляється в анотації до книги.  

 

Статті збірки охоплюють період від становлення Кримського ханства і до відновлення української незалежності у 1991 році.

Авторський колектив: Ярослав АнтонюкГульнара БекіроваПетро ВольвачВладислав ГрибовськийСергій ГроменкоВадим ДжувагаАндрій ІванецьОлеся ІсаюкВахтанг КіпіаніБогдан Короленко,Олена ЛюбовецьМаксим МайоровРостислав ПилявецьЯрослав ТинченкоВіктор ТрегубовСтаніслав Цалик.

Завантажити видання можна на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зміст

Історія Криму між міфом та реальністю

Розділ 1. Кримський ханат і його сусіди XV ст. — 1783 р.

Сергій Громенко. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили 
Владислав Грибовський. Ханська Україна
Владислав Грибовський. Запорожці та завоювання Криму Російською імперією
Вадим Джувага. Одна з перших депортацій імперії.Як кримськими греками заселили Дике Поле
Богдан Короленко. "Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно руськім" 
Станіслав Цалик. "Решилися Мы взять под державу Нашу полуостров Крымский"
Богдан Короленко. Шагін-Гірей.Сокіл, впольований двоголовим орлом


Розділ 2. В тіні двоголового орла 1783–1917 рр.


Станіслав Цалик. Росії заборонили мати флот на Чорному морі
Ростислав Пилявець. Севастополь — місто української слави. Про українців у Кримській війні 
Гульнара Бекірова. Левко Симиренко:  "У Криму я ніби знайшов свою другу батьківщину" 
Гульнара Бекірова. "Великий вчитель". Ісмаїл Гаспринський
Станіслав Цалик. Дерев’яний паркан відділяв чоловічий пляж від жіночого

Розділ 3. У вихорі революції 1917–1920 рр.

Сергій Громенко. Ant Etkenmen (Я Поклявся): Номан Челебіджіхан
Гульнара Бекірова. Джафер Сейдамет
Ярослав Тинченко. Український флот і кримське питання у 1917–1918 роках 
Олеся Ісаюк. Операція "Флот для України"
Андрій Іванець. Українсько-кримськотатарський союз революційного часу
Андрій Іванець. Проти "Єдиної і Неділимої". Українське підпілля в армії Врангеля


Розділ 4. Міжвоєнне двадцятиліття 1921–1941 рр.

Гульнара Бекірова. "…Населення, особливо сільське і головним чином татарське, відчуває сильну нестачу і майже приречене на голодну смерть".
Гульнара Бекірова. Кримська АРСР. 
Гульнара Бекірова. Велі Ібраїмов.
Гульнара Бекірова. Розстріл 17 квітня 1938 року. 

Розділ 5. Кривава земля, спустошена земля 1941–1954 рр.

Ярослав Антонюк, Сергій Громенко. Тризуб над півостровом: ОУН у Криму.
Гульнара Бекірова. "Изгнали всех бессудно и бесправно…". 
Сергій Громенко. Кримські татари — ціна війни, ціна миру. 
Віктор Трегубов. Про малі народи замовте слово.
Сергій Громенко. Вітчим народів.Навіщо Сталін виселив давні етноси Криму. 
Гульнара Бекірова. Якщо не буде Чорного моря, не буде Криму, чи не буде Ай-Петрі, для чого мені тоді жити? 
Вахтанг Кіпіані. Цікаві книжки. Российская Федерация против Мустафы Джемилева. Омский процесс.

Розділ 6. За київським часом 1954–1991 рр.

Петро Вольвач. Чи став би Крим орденом на грудях планети, якби не українські мозолі?.
Сергій Громенко. Кримський якір: Що стояло за передачею півострова у 1954 році. . 
Гульнара Бекірова. Петро Григоренко. 
Гульнара Бекірова. Живий смолоскип над Кримом. 
Олена Любовець. Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х?. 
Гульнара Бекірова. II Курултай кримськотатарського народу. 

Замість післямови
Сергій Громенко, Богдан Короленко, Максим Майоров. Справді наукова та об’єктивна? Рецензія на: "История Крыма". — М.: Олма, 2015. — 464 с.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.