АНОНС: Як відзначатимуть 100-річчя Української революції, розкажуть на прес-конференції

У березні 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Про заходи з відзначення цього ювілею розкажуть на прес-конференції 13 березня.

Що таке Українська революція? Які її досягнення? Чому Українська Соціалістична Радянська Республіка не була формою української державності? Які елементи "гібридної війни" проти Української Народної Республіки успадкувала і використовує російська пропаганда сьогодні?

Які уроки з подій 1917-1921 рр. має винести Україна, щоб вистояти і перемогти в сучасній війні? Як держава вшановуватиме сторіччя революції?

Про ці та інші теми, а також заходи, що відбудуться упродовж року в контексті відзначення подій Української революції, йтиметься на прес-конференції, повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам'яті.

Учасники:

Павло Розенко – Віце-прем'єр-міністр України.

Володимир В’ятрович – Голова Українського інституту національної пам'яті.

Артем Біденко – державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Сьогодні Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Початок революції пов’язаний зі створенням Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським 17 березня 1917 року. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки.

В ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави та Західно-Української Народної Республіки українці довели свій потенціал національного державотворення. Вперше після століть бездержавності відбулось об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України, переконані в Українському інституті національної пам'яті.

Понеділок, 13 березня, 12.00

Місце: Національне інформаційне агентство "Укрінформ", 1 поверх (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16).

Акредитація ЗМІ за адресою: anna@ukrinform.com

Тел.: (044)  279-20-60, 279-00-05

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.