Зовнішня розвідка оприлюднила документи про вбивцю Бандери і боротьбу з еміграцією

Служба зовнішньої розвідки України почала оцифровку фондів свого архіву. Уже доступні онлайн документи про вербування вбивці С. Бандери Богдана Сташинського, стеження за С. Петлюрою, роботу спецслужб в середовищі української еміграції тощо.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

Так, зокрема СЗРУ розсекретила, оцифрувала і оприлюднила архівні матеріали про агента КГБ Богдана Сташинського, який вбив провідників ОУН Степана Бандеру та Льва Ребета.

Сім томів справи про вербування агента, здійснення ним провокацій проти оунівського підпілля на території Західної України та підготовку до терористичних актів проти лідерів українських емігрантських організацій нині доступні он-лайн.

Анкета Богдана Сташинського - агента МГБ-КГБ "Олега"

Також розвідка розсекретила архівні матеріали про спробу органів держбезпеки Радянського Союзу в період 1933-1936 рр. завербувати одного з керівників розвідки Української Народної Республіки Василя Недайкашу. 

Ці матеріали свідчать про неодноразові спроби агентів ОГПУ встановлювати контакти з Василем Недайкашею під час його мешкання у Франції, залучати його до співпраці, спонукати до розкриття ним розвідувальної мережі уряду УНР в екзилі на території Радянської України і до сприяння у спробах завербувати керівника спецслужби УНР в екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.

Крім цього, також доступні й інші матеріали:

  • Українська еміграція 20-30-х років минулого сторіччя в архівних документах розвідки;
  • Діяльність української політичної еміграції у міжвоєнний період 1920-1930-х років у документах органів державної безпеки СРСР;
  • Розсекречені документи стосовно Симона Петлюри.

Переглянути архів розсекречених та оцифрованих документів Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.