Пам'ятник Щорсу пережив атаку вандалів. ФОТО

У фігурі коня в пам'ятнику радянському воєначальнику Миколі Щорсу зникла одна нога.

Фотографію пам'ятника виклав користувач "Фейсбуку" Vova Vorotniov

 

Мер Києва Віталій Кличко запевнив у коментарі "Українським національним новинам", що пам'ятник демонтують дуже швидко, але тільки після того, як в КМДА надійте відповідний дозвіл від Міністерства культури.

"Ми чекаємо відповідне рішення, тому що він знаходиться на балансі Міністерства культури, і після цього вже йде демонтаж, тому, що ми працюємо виключно в рамках діючого законодавства. Впевнений, що ми повинні дуже швидко це зробити [демонтувати пам’ятник — ІП], але проявів вандалізму не повинно бути. Це нецивілізований шлях", — зазначив В.Кличко.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович так прокоментував подію:

"Про Щорса. Винними у нищенні скульптури є ті, хто стоять на заваді реалізації закону, який передбачає демонтаж такого роду пам'ятників і їх збереження у музеях.  А коня шкода. Коні не винні", — написав В'ятрович у "Фейсбуці".

Нагадаємо, що Микола Щорс (1895—1919) — комдив Червоної армії, герой Громадянської війни, канонізований радянською владою. Брав активну участь у збройній боротьбі проти Української Народної Республіки, комендант окупованого Києва (лютий 1919). Народився на Чернігівщині в м. Сновськ, яке з радянських часів і до 2016 року називалося "Щорс".

Пам'ятник Щорсу в Києві на бульварі Шевченка спорудили в 1954 році за проектом Михайла Лисенка, Миколи Суходолова й Василя Бородая. Скульптори — Олександр Власов і Олексій Заваров. За легендарною версією, позував для створення монумента сам Леонід Кравчук.

Дивіться також:

Місто Щорс декомунізували

На Франківщині знсли останній пам'ятник Щорсу

Монумент Щорсу перейменували на пам’ятник "Учасникам Української революції"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.