Конкурс із популяризації історії Української революції для студентів від LIKБЕZу

Радіо Свобода та громадський просвітницький проект "LikБез. Історичний фронт" оголошують конкурс студентського популярного викладу про історію України – "Українська революція: свіжий погляд".

Акцент організатори роблять на популяризацію науки з метою пошуку молодих талановитих авторів для подальшої співпраці.

Умови конкурсу:

Допускаються студенти різних спеціалізацій, які вже мають досвід публікацій (історичного або іншого характеру) у газетах, Інтернет-ресурсах, участі у медіа-проектах.

Наявність наукових публікацій вітається, але не є обов’язковою. Головне: популярно, але достовірно.

Тематика конкурсу:

– доленосні моменти Української революції – чи могло бути інакше?

– через що і як сварилися українські лідери сто років тому?

– чому балтійські держави та Фінляндія сто років тому відстояли свою незалежність, а Україна – ні?

– як співвідносяться українські національно-визвольні змагання та російська громадянська війна?

– про що і як писала преса доби Української революції?

А також на інші актуальні теми пов’язані із Українською революцією 1917-1921 років.  

Роботи подаються до 1 червня 2017 р., результати оголошуються до 15 вересня 2017; твори-переможці публікуються на сайтах LikБез та Радіо Свобода.

Критерії конкурсу

Кожен учасник вже повинен мати публікації у якихось медіа або досвід участі у медіа-проектах до 22 березня 2017 р., про що окремо має зазначатися у поданій роботі.

На конкурс приймаються популярні тексти, написані легкою мовою, розраховані на широку аудиторію, але які не викличуть заперечень в експертного журі щодо використаних наукових фактів. Бажано цікаво і доступно окреслити певну історичну тему.

Не приймаються роботи, що мають акцентований ідеологічно-пропагандистський характер або спрямовані на міфологізацію чи перекручення історії. Також не приймаються роботи виключно краєзнавчого або біографічного характеру, бо бажано ширше бачення теми. Не приймаються роботи, які мають вторинний характер (взяті з рефератів або цілком переписані з книжок інших авторів).

Метою конкурсу є пошук творчих самостійних молодих авторів у жанрі якісної науково-популярної історичної літератури та історичної публіцистики, які мають амбіції реалізуватися у цьому жанрі. Можлива подальша співпраця з ініціаторами конкурсу.

Використання наукових робіт авторами є необхідним (з посиланням на них у кінці тексту) і є вагомим для журі, але організатори шукають підхід, який би давав відомим фактам цікаву інтерпретацію, опис, інтригу, важливі для широкого сприйняття.

Вимоги до оформлення робіт

Сама робота: стаття на умовному науково-популярному ресурсі на певну історичну тему з виразною назвою, обсягом не більше 10 тисяч знаків з пробілами. Бажані ілюстрації, розміщені у тексті, з підписами.

У кінці подається список використаної літератури, який не має бути формально великим, якщо це не постійна тема авторських досліджень (це тоді треба вказати). Може бути достатньо і 2-3 позицій як джерел фактичної інформації.

Уся робота подається в 1 файлі Word, який надсилається на адресу журі (kigal.nestor@gmail.com з темою: "на конкурс")

Журі складатиметься з журналістів – представників Радіо Свобода та експертів-істориків проекту LikБез. До останнього входять учені з Інституту історії України НАН України, історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, інших наукових та освітніх установ різних міст України.

Визначення переможців

Дипломами нагородять учасника, який посів перше місце, та трьох авторів найкращих робіт. Окрім відповідних грамот/дипломів/відзнак/подарунків переможець отримає додаткову стипендію на навчальний рік, а три інші – на семестр.

Переможні/кращі роботи будуть опубліковані організаторами конкурсу. Можлива подальша творча співпраця з найкращими авторами.

Докладніше про вимоги до робіт та інші умови конкурсу – на сайті проекту "LIKБЕZ".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.