В Інтернеті з'явився сайт із базою декомунізованих населених пунктів

В Інтернеті з'явився сайт "Перейменовані населені пункти та райони України" із повним переліком декомунізованих населених пунктів.

Про це повідомив "Історичній правді" розробник сайта Максим Кобєлєв.

"Давно хотів зробити, і частково був зробив, але довести до ладу ніяк руки не доходили. Оскільки в мене назбиралося море інформації, то я подумав чи не варто якоїсь її викласти у відкритий доступ. Бо ця інформація справді багато кому може стати в пригоді", - поділився Максим історією створення сайта.

Сайт являє собою невибагливу сторінку, в центрі якої - таблиці з переліком перейменованих населених пунктів. Таблиця розподілена на категорії: "Нова назва", "Колишня назва", "Тип" (село, смт, місто), "Регіон" (область), "Район" і "Постанова ВРУ" (відповідно до якої перейменовано).

Доступна також функція пошуку за цима параметрами. Окремо є вкладка зі списком декомунізованих районів.

 

Ліва бічна панель містить коротку довідку про те, що таке декомунізація та про деякі її особливості.

Перелік подається за даними Українського інституту національної пам'яті і є вичерпним списком усіх населених пунктів і районів, що одержали нові назви в рамках декомунізації.

Сайт доступний за лінком http://renamings.in.ua.

Діяльність Максима Кобєлєва не обмежується тільки створенням сайта з декомунізованими містами.   

"По-перше, я програміст, по-друге, цікавлюся, відстежую і беру участь в декомунізації. Море годин витратив протягом останніх років, наприклад, на збір інформації про перейменування вулиць у населених пунктах України. На основі цих даних оновлюю інформацію і "Вікіпедії", раніше також на "Гугл-мапах", - розказав Кобєлєв "Історичній правді".

Нагадаємо, раніше викладали онлайн базу всіх перейменованих міст, сіл, селищ і районів у вигляді онлайн-таблиці.

Дивіться також:

50 тисяч декомунізованих вулиць. Інфографіка від Інституту нацпам'яті

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.