АНОНС: У Львові представлять книгу польських репортажів про Майдан та війну

30 березня у Львівському музеї історії відбудеться презентація книги репортажів відомої польської журналістки українського походження Марії Степан "Człowiek to człowiek, a śmierć to śmierć" ("Людина є людина, і смерть є смерть").

Марія Степан працює на польському громадському телеканалі TVР. За свої сюжети про життя поляків поза Польщею цього року отримала престижну телевізійну премію імені Мачея Плажинського.

Вона  була у центрі найважливіших подій Революції Гідності та в епіцентрі бойових дій АТО. У Києві, Краматорську, на місці  аварії збитого малайзійського "Боїнга" під Донецьком, в Криму, на полігоні поблизу Львова і на лінії фронту в Маріуполі. 

"Людина є людина, і смерть є смерть" — це книга репортажів  з України, написана, зокрема, з розповідей безпосередніх учасників подій. Книга, яка вийшла у світ у лютому 2016 року, стала зверненням до світової спільноти не забувати про країну, в якій триває війна, адже війна є ближче, ніж думає Європа.

Під час презентації можна буде придбати книгу.

 

Четвер, 30 березня, 16.30 

Місце: виставковий зал Львівського музею історії релігії (м. Львів, пл. Музейна, 1)

Контактна особа: директор Львівського музею історії релігії Орест Малиць 0676730410

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.