Спецпроект

АНОНС: Музей Другої світової презентує видання про депортацію кримських татар

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація музейного видання "Полиновий травень 44-го: дослідження, документи, свідчення".

Про геноцид корінного народу Криму розповідають розпорядчі документи керівництва СРСР і спецслужб, фотографії ,а також  спогади депортованих, зібрані і записані науковцями Музею під час відрядження до Автономної Республіки Крим.

У книгі вперше публікується унікальне свідчення злочину – щоденник Рамазана Ісмаїлова, перші рядки якого були написані в товарному вагоні потяга, що віз депортованих.

 

До науково-документального видання ввійшли й наукові розвідки, у яких відтворюються різні етапи минулого кримськотатарського народу.

Художньо-візуальний образ полинового травня 1944-го висвітлюють у книжці твори кримськотатарського художника Рустема Емінова. 

Четвер, 18 травня, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27). 

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.