Футбольний клуб "Іллічівець" змінив назву на виконання декомунізації

Футбольний клуб "Іллічівець" офіційно змінив назву на "Маріуполь".

Про це повідомляє сайт "Чемпіон" з посиланням на офіційний сайт клубу.

За назву Маріуполь раніше проголосували вболівальники на офіційному сайті клубу і міському порталі Маріуполя.

Після перейменування клуб запропонував фанатам вибрати нову емблему з трьох варіантів. 

Світлина з сайту ФК "Маріуполь" 

Нагадаємо, протягом свого існування клуб мав такі назви:

  • 1936–1937: Завод ім. Ілліча
  • 1938–1948: "Сталь"
  • 1949–1958: "Металург"
  • 1959–1960: "Авангард"
  • 1961–1964: "Азовсталь"
  • 1966–1970: "Азовець"
  • 1971–1973: "Металург"
  • 1974–1975: "Локомотив"
  • 1976–1992: "Новатор"
  • 1992–1996: "Азовець"
  • 1996–2002: "Металург".

Назву "Іллічівець" команда одержала в 2002 році на честь свого генерального спонсора - Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.