Вийшло дослідження торгово-грошових відносин на середньовічному Поділлі

Вийшло історико-нумізматичне дослідження про торгово-грошові відносини на Поділлі в ХІV – середині ХVІІ ст.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" видавець Олег Філюк.

Автором книги є кандидат історичних наук Олексій Бакалець, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Як сказано в анотації, в даному виданні широко представлені монетні знахідки ХІV– середини ХVІІ ст., виявлені на теренах історичного Поділля в середині ХІХ – на початку ХХІ ст., дано їх детальний опис.

 

На основі історичного та фактичного матеріалу з 360 монетних скарбів автор розкрив особливості грошового обігу та лічбу монет на території Поділля, яке перебувало у складі Подільського удільного князівства (1356–1403), Великого князівства Литовського (1403–1569), Польського королівства (Західне Поділля у 1449–1569) та Речі Посполитої (1569–1772), показав можливості нумізматики як джерела для вивчення актуальних питань середньовічної регіональної історії, грошового обігу і торговельних зв’язків.

 

Книгу проілюстровано монетами, виявленими у фондах Вінницького, Хмельницького, Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, історико-культурних заповідників: "Буша", "Кам`янець-Подільський", "Меджибіж", "Збараж", "Чигирин" Могилів-Подільського, Хмільницького і Красилівського районних краєзнавчих музеїв, Барського, Деражнянського, Віньковецького районних історичних музеїв, а також з місцевих приватних нумізматичних колекцій.

 

Читач має можливість ознайомитися з різними номіналами монет Польського королівства та Речі Посполитої ХIV–ХVІІІ ст., які перебували в грошовому обігу Поділля поряд з іншими європейськими монетами.

Книгу адресовано історикам, економістам, нумізматам, краєзнавцям, працівникам музеїв, мистецтвознавцям, колекціонерам, ювелірам і всім, хто цікавиться середньовічною та новою історією і нумізматикою.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.