Книгу професора Гарварду про вбивство Бандери видадуть українською

Видавництво "Клуб сімейного дозвілля" анонсує презентацію на Форумі видавців у Львові книги Серігя Плохія "Убивство у Мюнхені. По червоному сліду"

Новий твір Сергія Плохія засновано на архівних матеріалах та протоколах суду, пише ГалІнфо. Він розповідає про одного із найвідоміших агентів КГБ, вбивцю Степана Бандери і Лева Ребета, Богдана Сташинського.

Детально і вичерпно описані день, коли був убитий провідник ОУН, і слідство, що велося після події. Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі.

Фото: Клуб сімейного дозвілля

Це драма людини, яку держава змусила зрадити власну сім’ю, народ, навчила убивати співвітчизників. Переконавши себе в тому, що служить вищій меті, Сташинський піднявся на вершину кілерської ієрархії, здобув визнання на найвищому рівні, але повстав проти держави, яка контролювала його все життя.

"Убивство у Мюнхені" — це класична розповідь про холодну війну, ретельно обґрунтована документами і майстерно викладена професором Плохієм. Тут є все — цигарковий дим, високі ставки, спеціальна зброя. Серед літератури про шпіонаж XX ст. Ця книга має стояти на горішній полиці", переконаний Марк Ріблінг, автор книги "Church of Spies.The Pope's Secret War Against Hitler" ("Церква шпигунів. Таємна війна Папи Римського проти Гітлера").

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу. Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

Більше про книгу можна дізнатися за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.