У мережі презентували проект про 100 років українського студентства

Онлайн-видання "Студвей" опублікувало результати дослідження про життя українських студентів останнього століття.

Проект поділений на десять умовних декад, щоб кожен міг обрати цікаву для себе епоху. Розробники намагались відтворити збірний образ українського студента того часу: чим жили, куди ходили, у що одягались, яку музику слухали.

 

Значна частина дослідження базується на документах розсекречених архівів КГБ. Це доповідні записки спецслужб про те, як студенти об’єднуються у неформальні групи, що пишуть у своїх листах та як організовують "контрреволюційні" групи в університеті.

 

Текст супроводжують скани архівних документів, світлин того часу та відеонарізок, частина з яких зберігається у ЦДКФФАУ ім. Г. С. Пшеничного.

Джерело: Галузевий державний архів СБУ 

Автори наголошують, що це лише спроба створити комплексний огляд на зміни у вищій школі протягом останнього століття. Цим проектом вони планують спонукати дослідників частіше звертатись до теми повсякденного життя українських студентів різних періодів.

 

Ознайомитись з проектом можна тут: 100.studway.com.ua/1917

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.