Сільський голова села на Одещині відновив пам'ятники керівникам СРСР. ФОТО

Місцева влада села Кубей Болградського району Одеської області відновила за кошти бюджету пам’ятники радянським вождям.

Ідеться про пам’ятники засновнику СРСР Володимиру Леніну та Голові Центрального Виконавчого Комітету СРСР та Президії Верховної Ради СРСР Михайлові Калініну, інформує одеський сайт 048.ua з посиланням на активістів обласної організацїі ВО "Свобода".

За їх даними, голова сільради Кубея Петро Кисса виділив із сільського бюджету 50 тис. грн на відновлення монументів. Пам’ятники пофарбували та відновили їх постаменти.

 Пам'ятник Калініну

При цьому, згадані об’єкти підлягають демонтажу в порядку декомунізації. Однак, за повідомленням свободівців, голова сільради відкрито насміхається з розпоряджень голови ОДА та керівництва ГУ Національної полції області щодо знесення цих пам’ятників.

Пам'ятник Леніну

До 12 травня 2016 року болгарсько-гагаузьке село Кубей називалося Червоноармійське.

Нагадаємо, 22 вересня в Харкові відновили меморіальну дошку українському льотчику Віктору Серьогіну – Національному героєві Азербайджану.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.