У Харкові тривають зйомки шпигунського серіалу про Другу світову. ФОТО

У Харкові знімають багатосерійний історичний детектив "За законами воєнного часу-2".

Зйомки відбуваються, зокрема, й на території Харківського політехнічного інституту, пише "Успешный Харьков".

Як повідомляється, сюжет серіалу полягає в тому, що троє слідчих військової прокуратури СРСР: Рокотов, Мирський та Єлагіна, які диво урятувалися з  оточення під Києвом, восени 1941 року прибувають у Харків. Вони мають цінні відомості про діяльність німецької шпигунської організації, які терміново потрібно передати нагору.

Усі фото: Олена Розова 

Проте командування дає наказ затриматися в Харкові з метою пошуку та знешкодження диверсантів і шпигунів, які є серед працівників підприємств і установ, готових до евакуації на Урал. У ході розслідування Рокотов і Єлагіна дізнаються, що харківська організація шпигунів напряму пов’язана з київською групою, яку вони розкрили в Києві за кілька годин до здачі міста.

 

А куратор обох груп посідає високу посаду в Головній військовій прокуратурі в Москві.    

 

У головних ролях серіалу знімаються: Катерина Климова, Євген Воловенко і Олександр Панкратов-Чорний. Режисер – Максим Мехеда, виробництво – Star Media.

Як відомо, Олександр Панкратов-Чорний відвідував тимчасово окуповану територію України на Донбасі і навіть дав інтерв'ю пропагандистському каналу "АNNA-News". У травні цього року СБУ відмовилася внести Панкратова-Чорного до Переліку осіб, які загрожують національній безпеці. Відповідно, в'їзд актору на територію України теж дозволений.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.