"Залізна завіса" відкрита: розпочато розслідування комуністичних злочинів

13 грудня у Празі орган досудового слідства Баварської держави у Мюнхені (LKA München) розпочав розслідування за фактами вбивств німецьких громадян на "Залізній завісі" у колишній Чехословаччині.

Відповідну заяву про злочин було подано Європейською платформою пам’яті та сумління у серпні 2016 року разом з Генеральним прокурором ФРН, повідомили "Історичній правді" в Українському інституті національної пам'яті.

Вперше Німеччина розслідує факти вбивств власних громадян за кордоном у часи комунізму, і так само вперше розслідування, яке стосується комуністичних високопосадовців колишньої Чехословаччини, проводиться іншою країною.

У серпні 2016 році Європейська платформа пам’яті та сумління спільно з Генеральним прокурором ФРН подала заяву про злочин щодо п’яти епізодів, які стосуються вбивств німецьких громадян на кордоні Чехословаччини із Федеративною Республікою Німеччина та Австрією у часи комунізму.

Пізніше німецький федеральний суд вирішив, що розслідування має здійснювати влада Баварії. За останніми даними слідство проводитиме Орган досудового слідства Баварської держави у Мюнхені (Landeskriminalamt in München).

Платформі вдалося встановити щонайменше 67 досі живих осіб, які є відповідальними за смерть утікачів. На чолі усього ланцюжка знаходилися останні живі члени політбюро Комуністичної партії Чехословаччини Мілош Якеш (Milouš Jakeš), Любомир Штругаль (Lubomír Štrougal) і Петер Цолотка (Peter Colotka).

Однією з жертв став 18-річний Хартмут Тауц (Hartmut Tauz), на якого натравили собак прикордонної варти на кордоні з Австрією та залишили помирати, не надавши медичної допомоги, у серпні 1986 року.

Любомир Штругаль (1924 р. н) — член ЦК Компартії Чехословаччини з 1958 року, міністр внутрішніх справ Чехословацької Соціалістичної Республіки (1961—1965) та прем’єр-міністр ЧССР (1970—1988). Фото: Вікіпедія 

"Ми дуже раді, що Платформа пише юридичну історію, – каже Ніла Вінкельман, керуючий директор Платформи. – Досі з 1989 року Німеччина ніколи не розслідувала факти убивств утікачів з колишньої НДР [Німецької Демократичної Республіки] на "Залізній завісі" у країнах так званого Східного блоку. Так само, жодна країна ніколи не переслідувала комуністичних злочинців з іншої держави. Це означає, що нарешті невидимі межі колишнього Східного блоку подолано, і правосуддя стає все більш і більш загальною цінністю".

Відзначимо, що Європейська платформа пам'яті та сумління — це міжнародний проект, який досліджує злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті. Проект створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи.

Від України членами Платформи є Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Центр досліджень визвольного руху, Меджліс кримськотатарського народу і Громадська організація "Фонд збереження історії Майдану".

Нагадаємо, що один із проектів Платформи Justice 2.0 має за мету виявити ще живих організаторів та виконавців комуністичних злочинів у країнах Східної та Центральної Європи у період після Другої світової війни, забезпечення порушення та розслідування кримінальних справ проти цих осіб та їх притягнення до відповідальності.

Як повідомлялося, в липні цього року в Чехії виявили поховання шести польських жертв, загиблих від струму на кордоні Чехословаччини, за смерть яких відповідальний колишній комуністичний керівник МВС ЧССР Любомир Штругаль.

Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації

Жодного "подарунка Хрущова" не було. У 1954 році на прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і украй занедбаний Російською РФСР Крим - із розваленою економікою і депортованим населенням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.