"Польща має бути королевою пам’яті світу." Дискусія про контраверсійний закон триває

У Польщі продовжуються дискусії навколо скандальних змін до закону про IPN. До дисксії долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС.

Польське радіо Tokfm опублікувало відкритий лист польських дипломатів, де вони критикують зовнішню політику керуючої партії PiS.

"Суперечка Ізраїлю, США та інших союзників Польщі навколо закону про IPN доводить, що сьогодні міжнародна позиція країни є найгіршою з 1989 року. Як колишні дипломати, ми попереджаємо Вас: нинішня політика Ярослава Качинського та PiS веде до катастрофи" - йдеться у листі.

 Один із підписантів відкритого листа, речник МЗС Польщі - Марцін Босацький. Фото: Sławomir Kamiński / AG

"З 2015 року зовнішня політика PiS йде від катастрофи до катастрофи. Польща відмовляється приймати візити високопоставлених представників, її союзники регулярно критикують це, наші гарантії безпеки стають умовними. Замість того, щоб бути одним із лідерів західної спільноти, Польща PiSу стає залежною від невизначеної підтримки менших держав. Польща сприймається, як "хвора людина Європи" – відзначають дипломати.

"Така обстановка є великою загрозою для держави, особливо в умовах сучасної нестабільної ситуації. Європейський Союз чекає великих змін. Агресивна Росія окуповує територію нашого сусіда і втручається в політичні процеси Заходу. США змінюють свою роль у світі…

Відносини з партнерами по ЄС – погані. Руйнування відносин з Україною позбавило Польщу політичної сили на сході. Міністерство закордонних справ стало заручником політичних торгів у правлячому таборі, в дипломатії панує хаос".

В інтересах добра для батьківщини дипломати закликають: "політикам правлячого табору – змінити курс, повернутися до проєвропейської та прозахідної політики, припинити штучні суперечки з союзниками, відновити довіру до влади Польщі, припинити політику підтримки екстремістських сил.

Президенту Республіки Польща – накласти вето на Закон про Інститут національної пам'яті".

Завершується лист тезою: "PiS не є спадкоємцем ідеї Лєха Качинського і руйнує відносини з Україною та євреями". (повний текст відкритого листа, а також перелік підписантів можна прочитати на сайті Tokfm)

З іншого боку прем'єр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що: "кожна серйозна держава повинна дбати про свою історію, піклуватися про свою репутацію та історичну правду. За останні 25 років Польща, яка мала б бути королевою пам’яті світу – стала зручним хлопчиком для биття".

 Матеуш Моравецький. Фото: Paweł Supernak /PAP

"На наш погляд, Польща має боротися за правду, бо таким чином ми можемо реально будувати державу на основі істини. Краще правда, ніж більш глибокі відносини з нашими партнерами", - заявив Моравецький на сьогоднішній конференції "Тенденції та ризики" у Варшаві, як передає Interia.fakty.

Водночас, як повідомляє Європейська правда, глава МЗС Польщі Яцек Чапутович, вважає, що країна лише виграє від суперечок навколо закону про Інститут національної пам’яті.

"Я думаю, що Польща лише виграє у цих суперечках, у тому сенсі, що вони роблять громадськість обізнаною у тому, що таке правда. Якщо з'являються терміни "польські табори смерті", а міністр закордонних справ Німеччини заявляє, що ніколи погодиться з таким формулюванням, це – успіх польської дипломатії" - заявив він.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.