Музей Степана Бандери намагалися підпалити

У ніч на 15 лютого невідомий зловмисник кинув вибухову суміш у музей Провідника ОУН Степана Бандери у його рідному селі Старий Угринів на Івано-Франківщині.

Речниця поліції Івано-Франківщини Мирослава Белдик повідомила "Вголосу", що поки дії злочинця кваліфіковано як хуліганство.

"Сьогодні вночі невідомий проник на територію музею у селі Угринів, де народився Степан Бандера, і кинув невідому суміш. Наразі правоохоронці кажуть, що це саморобний вибуховий пристрій. На місці події працює слідчо-оперативна гурпа і вибухотехніки. З'ясовують усі деталі інциденту.

Попередньо дії зловмисника кваліфіковано як хуліганство, але пізніше, після повного проведення огляду місця події, буде визначена точна кваліфікація", – зазначила Белдик.

Відомо, що від вибуху загорілись вхідні двері будинку, проте займання вдалося оперативно ліквідувати.

Фото: Вголос

Разом з тим, директор музею Степан Лесів у коментарі виданню "Репортер" зазначив, що у музеї є камери відеоспостереження, які, ймовірно, допоможуть правоохоронцям.

"Наробили нам школи трохи, аби привернути увагу. Хто і навіщо – не знаю. Якийсь підлий зрадник. Зараз тут працюють слідчі. У музеї є камери відеоспостереження. Це сталося, як співали Брати Гадюкіни, у лиху годину", – повідомив Лесів.

Додамо, що музей відкрито 30 грудня 2000 року. До цього часу музей діяв в уцілілій кімнаті священичої резиденції, в якій проживала родина Бандер з 1906 по 1933 рр.

Експозиція музею ілюструє державотворчі процеси початку ХХ століття, розкриває середовище, в якому ріс і виховувася Степан Бандера, а також постать Провідника ОУН, його життя та революційну діяльність. В експозиції можна побачити унікальні матеріали, серед яких речі, що належали сім'ї о. Андрія Бандери.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.