Виявлені документи про співпрацю видатного психіатра Аспергера з нацистами

Сам Аспергер в минулому заявляв, що, навпаки, захищав своїх пацієнтів від злочинів нацистського режиму.

Про це повідомляє УНІАН.

 Ганс Аспергер. Фото: Molecular Autism/BMC

Як випливає з недавно знайдених документів, дитячий психіатр Ганс Аспергер, ім'ям якого називається одна з форм аутизму, активно співпрацював з програмою нацистів по "евтаназії".

Факти співпраці зафіксовані в архівах нацистської партії і медичних архівах. З документів випливає, що доктор Аспергер здобув довіру партії, рекомендуючи пацієнтів для сумнозвісної віденської клініки "Ам Шпигельгрунд", куди відправляли дітей, визнаних невиліковно хворими і розумово або фізично неповноцінними.

У клініці цих дітей систематично вбивали. У "Ам Шпигельгрунд" у воєнний час в рамках нацистської програми умертвіння під кодовою назвою Т4 були вбиті 789 дітей.

Архіви знайшов австрійський історик медицини Ервіг Чех. Про його знахідку повідомляється в науковому журналі Molecular Autism.

Професор Аспергер, пише Чех, "зумів виявитися корисним нацистського режиму і отримував кар'єрні можливості в обмін на демонстрацію лояльності".

Журнал також помістив коментар, написаний кількома вченими з Кембриджського університету, в якому говориться, що Аспергер "з доброї волі став шестерінкою нацистської машини смерті" і "був очима і вухами Третього Рейху".

Сам Аспергер у лавах нацистської партії не перебував. У своїй промові у Віденському університеті в 1980 році, незадовго до смерті у віці 74 років, Аспергер говорив, що за ним полювало гестапо через те, що він відмовлявся передавати секретній поліції дані дітей-пацієнтів.

Нагадуємо, що у квітні було знайдено німецьку субмарину, яка зникла у 1945 р.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.