Археологи знайшли середньовічні скарби епохи Гаральда Синьозубого. ФОТО

Археологи на півночі Німеччини знайшли скарби епохи данського короля Гаральда І Синьозубого, що жив у Х ст.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 Припускають, що ці скарби могли бути сховані, коли Гарольд Синьозубий втікав від ворогів після невдалої битви. Фото: AFP

Цьому передувала знахідка археологів-аматорів, які на острові Рюген у Балтійському морі виявили срібну монету, коли прочісували поле з металошукачем.

Монетою зацікавилися професійні історики. Згодом вони влаштували розкопки на площі 400 кв. м.

Їм вдалося виявити плетені намиста, прикрасу "молот Тора", кільця та близько 600 монет. Все це, як припускають, було закопане у 980-х роках.

 На багатьох монетах видно християнські хрести, але загалом скарби походять з різних регіонів. Фото: AFP

"Цей скарб – найбільша знахідка монет епохи Синьозубого у південній Балтиці, а тому має величезне значення", - пояснює один з керівників розкопок Міхаель Шіррен.

На острові Рюген неподалік місцевості Шапроде, де й виявили нинішню знахідку, у ХІХ ст. вже знаходили золоті скарби епохи Синьозубого.

Аматори, які знайшли першу монету, - археолог-самочука Рене Шьон та 13-річний хлопець Лука Малашніченко – входять до групи ентузіастів, що проводять пошуки у історичних місцях землі Мекленбург – Передня Померанія на північному сході Німеччини.

 Археологи-аматори, які знайшли першу монету: Рене Шьон та 13-річний Лука Малашніченко. Фото: AFP

Король-воїн

Гаральд Гормсон Синьозубий, названий так через темний колір зубів, був одним з лідерів данських і норвезьких вікінгів у Х ст.

В епоху Каролінгів він воював проти франкських дворян, які тоді правили частиною нинішніх Франції і Німеччини.

Як вважається, Гарольд Синьозубий об'єднав Данію у єдине королівство та запровадив там християнство. Також йому вдалося взяти під контроль території у Норвегії та на півночі Німеччини.

У 980-х роках він програв велику морську битву проти сил свого сина Свена Вилобородого та змушений був відступити у Померанію, що на території нинішньої північної Німеччини. Припускають, що конфлікт був викликаний тим, що Свен Вилобородий прагнув залишатися язичником.

Гарольд Синьозубий помер (за іншими даними – загинув) у 987 році.

Саме на його честь була названа технологія бездротової передачі даних "блютус" (з англійського Bluetooth - "синій зуб").

Близько 100 з 600 знайдених зараз монет, за оцінками істориків, були викарбувані у королівстві Синьозубого – на них зображені християнські символи. Такі монети роздавалися в ту епоху данський знаті.

Решта монет у скарбі походять з різних регіонів. Археологи вже ідентифікували дамаські дірхеми, викарбувані близько 714 року, та монети зі Священної Римської імперії, викарбувані у 983 році.

Нагадуємо, що недавно "чорні археологи" пограбували городище на Київщині.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.