На Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса. ФОТО

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса стане психологічним трилером

У неділю, 29 квітня, на Хрещатику стартували зйомки нового українського фільму про відомого поета Василя Стуса "Птах душі", передає "Главком".

Перший біографічний фільм про життя і смерть видатного українського поета і дисидента Василя Стуса, за словами режисера Романа Бровка, стане психологічним трилером про боротьбу особистості з системою.

 

"Це історія боротьби особистості проти системи з таким питанням: боротися чи прогинатися? Зйомки триватимуть довго, оскільки це складний історичний фільм. Ми будемо їздити по Київській області, знімати цікаві об'єкти, ту ж в'язницю, яка повинна імітувати Пермську колонію, де сидів Стус", - розповів режисер.

 

 
 

Зазначається, що назва фільму "Птах душі" є робочою назвою. І, швидше за все, біографічний фільм буде називатися "Стус". Головного героя - Василя Стуса - зіграє український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати "Птаха душі" планують в січні наступного року.

 

"Птах душі" - це метафорична історія, яка розповідає про останні дні життя геніального українського поета-шістдесятника Василя Стуса і про його загадкову смерть у радянському таборі в ніч на 4 вересня 1985-го року. Фільм опише етап становлення Стуса як поета і борця за українську культуру, а також про марні спроби тоталітарної радянської влади спокусити поета продати душу за свободу.



Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.