У Черкасах змусили зняти форму червоноармійок

На 9 травня у Черкасах член міського виконавчого комітету Діана Тяско викликала поліцію у перукарню, працівниці якої були одягнуті у форму червоноармійок.

Про це повідомляє "Україна молода".

"Перукарки-червоноармійки". Фото: Діана Тяско 

"Вчора о 15 годині гуляли по Хрещатику. Проходячи повз салон краси "БровЭй" побачили біля його приміщення працівниць салону, одягнених у форму Червоної армії та із забороненою символікою – значки та пояси зі серпом і молотом.

Чемно зробили зауваження та попросили зняти заборонену законом України символіку. На жаль, працівники салону почали сваритися, використовуючи типові ватні пред'яви: "Ви вапщє аткуда? Ви што патріоткі? Так пачіму ви нє в АТО? Визивайтє паліцию, єслі ви такіє законнопаслушниє", – написала на своїй сторінці Діана Тяско.

Власник перукарні - Сергій Лисенко. Фото: Діана Тяско

 

Діана каже, що її двічі просити не треба, тож вона викликала поліцію і дякує їй за оперативне реагування. Адже приїхали хвилин через п’ять.

"Ми пояснили ситуацію, вони зайшли в салон спілкуватися з працівниками. Власник, Сергій Лисенко, мене вигнав із салону. Зрозуміло, що в такій ситуації відео знімати не вийшло. Адже сталінолюбів було багато, також були чоловіки, тому ми боялися знімати, аби не дійшло до бійок", – пояснює Діана.

За її словами, поліція провела з перукарками бесіду й повідомила, що працівники "БровЭй" зняли заборонені символи.

Нагадуємо, що Росія просить Львів передати останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.