Книжкова новинка - "Давній Пліснеськ: історія та міфи"

Нещодавно вийшла друком чергова публікація Заповідника за назвою “Давній Пліснеськ: історія та міфи” авторства Андрія Филипчука.

 

Про це йдеться на сайті Історико-культурного заповідника "Давній Пліснецьк".

У цій розвідці відображено історичний розвиток давнього Пліснеського городища: від зародження культового язичницького осередку VІІ–Х ст., на основі якого у ІХ ст. постає один з найбільших укріплених центрів Великої Хорватії, до утворення й занепаду відомого літописного міста ХІІ–ХІІІ ст.

У контексті ранньої історії діючого Підгорецького ("здавна іменованого Пліснеського") монастиря Благовіщення Пречистої Діви Марії Чину Святого Василія Великого розглядається питання легендарної церкви, від якої, згідно давньої традиції, свої початки виводить сучасна монастирська обитель.

Окрему увагу приділено спростуванню гіпотези про "пліснеське" походження рівноапостольної княгині Ольги.

Ця брошура відкриває нову серію "Studia historia", яка включатиме науково-популярні розвідки з минувшини нашого краю.

Видання стало можливим за сприяння ГО "Українська Галицька Асамблея".

Електронну версію книги можна завантажити за посиланням.

Нагадуємо, що нещодавно вийшла книжка про військову символіку батальйонів тероборони.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.