Американці курять більше 3000 років – археологічне дослідження

Науковці знайшли сліди нікотину в люльці американських індіанців, датованій серединою другого тисячоліття до н. н.

Про це повідомляє видання Science із посиланням на Journal of Archaeological Science: Reports.

У кінці 1930-х років археологи активно досліджували стоянку корінних американців у злитті рік Флінт і Тенессі на півночі штату Алабами, поки її не затопив рівень вод через будівництво Гантерсвільської греблі.

Під час розкопок виявили тисячі артефактів, які запечатали в паперові пакети та віддали на зберігання в Репозиторій штату Алабама. Там вони припадали пилом 70 років, коли група археологів і хіміків не помітили в репозиторії каталог FS74 – люльку, або ж "медичну трубку", вирізблену з вапняку.

З допомогою східного племені індіанців Черокі дослідники роками вивчали давні люльки корінних американців, застосовуючи технологію хімічного аналізу під назвою "мас-спектрометрія" для пошуків слідів рослинного матеріалу.

Їхні пошуки, метою яких було пролити світло на релігійну та ритуальну історію паління, вже увінчалися знахідками залишків дурману смердючого в люльках, яким кілька століть.

 У нутрощах цієї вапнякової люльки, якій 3500 років, хіміки знайшли сліди нікотину. Фото: Stephen Carmody

Але вчені зірвали джекпот, коли дослідили FS74. Усередині люльки команда виявила помітні сліди нікотину, характерного компоненту тютюну. Кістки тварин, знайдені разом із люлькою, датуються між 1685 і 1530 до н. е., що свідчить про те, що ця люлька є найбільш раннім доказом куріння тютюну в Північній Америці.

З цього випливає, що плем‘я корінних американців, які жили в цих місцях, вирощувало та курило тютюн щонайменше на 1000 років раніше, ніж вважалося дотепер, — приблизно в той самий час, коли вони вперше освоїли культури, як соняшник і гарбуз.

Знахідка підвищує імовірність того, що рослини, які вирощували для ритуальних потреб, відігравали важливу роль в освоєнні сільського господарства.

Як повідомлялося, в Національному музеї історії України відкрилася  виставка "Мистецтво мисливців на мамонтів".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.