Спецпроект

Департамент ГПУ заборонив будівництво Музею Революції Гідності на три місяці. ДОКУМЕНТ

Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Припис прокурора про заборону будівництва Музею Революції Гідності по вулиці Інститутській в Києві діятиме впродовж 2-3 місяців до завершення слідчих експериментів.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.

"Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту" сказав Горбатюк.

Він додав, що слідчі експерименти планується завершити упродовж 2-3 місяців.

Раніше в ефірі "Громадського радіо"  директор майбутнього музею Ігор Пошивайло повідомив, що 4 липня  отримав припис від Департаменту спецрозслідувань ГПУ про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" припис ГПУ, зазначивши, що в документі про жодні конкретні строки не йдеться.

 

"Чому ця потреба виникла акурат з моменту, коли рушили з місця процеси меморіалізації цього місця? Хоча конкретні плани і строки щодо проведення конкурсу та початку робіт зі створення Меморіалу та Музею були озвучені близько року тому.  Це питання — зараз найголовніше для нас, і як творців Музею, і як громадян, які хочуть, аби розслідування злочинів Майдану відбулося. І зіштовхувати лобом ці два процеси з боку Департаменту ГПУ виглядає на політичний, а не процесуальний крок" написав Голова УІНП. 

Нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.