На Тернопіллі знайшли поховання повстанців. ФОТО

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП та ГО "Меморіал Південна Волинь".

 Фото: КП "Доля"

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з Українським інститутом національної пам’яті та громадською організацією "Меморіал Південна Волинь" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання вояків Української Повстанської Армії та членів Організації українських націоналістів на Тернопільщині.

Згідно з свідченнями очевидців, після Другої світової війни радянська влада звозила у Шумськ вояків УПА та оунівців, які загинули в сутичках з більшовиками у навколишніх лісах, тіла для ідентифікації клали біля райвідділку міліції. Після чого їх вивозили за місто і скидали в старі окопи, ймовірно часів Першої світової війни.

Місцеві жителі підтверджують припущення дослідників і розповідають, що після звезення з землі стирчали останки людських тіл – руки та ноги. Згодом поховання засипали.

  Фото: КП "Доля"

Заступник директора КП "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук розповів, що артефакти, які знайшли дослідники у розкопі, підтверджують свідчення місцевих жителів про поховання тут упівців.

"Знайшли алюмінієвий хрестик, ґудзики військових одностроїв німецької і радянської армій, цивільні ґудзики, гребінець, кишеньковий ножик. Звичайно, багато речей не могло бути, бо кишені вояків перед захороненням добряче почистили", - пояснив Володимир Харчук.

  Фото: КП "Доля"

На даний момент людські останки має оглянути судмедексперт, а згодом їх урочисто перепоховають на цвинтарі.

"Віднайдення поховань учасників визвольного руху – важливий напрямок нашої роботи. Кожен, хто віддав життя за нашу свободу, має бути вшанований державою, незалежність якої саме вони зробили реальністю. Це наш обов’язок і перед нашими предками і перед нашими нащадками. Бо тільки там де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих", - підкреслив Голова Українського інститут національної п’амяті Володимир В’ятрович.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.