Поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці. ФОТО. ВІДЕО

У 2018 році на території пам’ятки археології національного значення розпочнеться створення першого в Україні історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Проект є одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримає на реалізацію близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС – повідомляє "Львівська газета". 

 Реконструкція Звенигорода першої чверті XII ст.

Історико-культурний парк створять на площі близько 38 га.

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась державність на Прикарпатті. Дослідження Звенигорода почалися ще всередині ХІХ ст. і тривають до сьогодні.

Наймасштабніші розкопки відбулись у 1950-1990-х роках. Вражаюча колекція археологічних артефактів, що нараховує кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як крупний економічний, культурний та духовний центр.

"Парк – це можливість впорядкувати та захистити територію пам’ятки від руйнувань. Наразі ми не плануємо масштабних археологічних досліджень. Програму їх проведення треба буде дуже детально продумати і це справа на багато років.

Але парк, а в майбутньому, ми сподіваємось, заповідник, захистить пам’ятку від чорних археологів, несанкціонованих кар’єрів, самовільної забудови тощо", - переконана дослідниця Звенигорода, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Наталя Войцещук.

Дослідниця додає - Звенигород має стати туристичним об’єктом, куди приїжджатимуть не лише відпочити, але і пізнати історію.

Водночас сьогодні готується пакет документів для оголошення Звенигорода заповідником національного значення. Влітку документи планують передати до Кабінету Міністрів України.

Проектом створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" передбачено:

  • впорядкування території пам’ятки та центральної площі села;
  • консервація пам’яток княжої доби з метою їхнього збереження для майбутніх досліджень;
  • відзнакування за допомогою сучасних мистецьких та технічних засобів найбільш знакових будівель княжої доби;
  • трасування усієї лінії укріплень городища з метою окреслення обрису пізньосередньовічних та ранньомодерних фортифікацій;
  • візуальна реконструкція оборонної системи XVIII;
  • створення базової туристичної інфраструктури довкола історико-культурного парку "Древній Звенигород", туристичних маршрутів та ін.

Читайте також:

На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.