Латвія та Естонія мають намір стягнути з РФ компенсацію за радянську окупацію

Країни Балтії досліджують можливості стягнення з Російської Федерації компенсації збитків, нанесених за часів радянської окупації.

Як повідомляє "Військовий навігатор України" про це йдеться у спільній заяві міністрів юстиції Латвії Дзинтарса Разначса та Естонії Урмаса Рейнсалу, опублікованій у вівторок на сайті міністерства юстиції Естонії.

 

"Міністри юстиції підкреслюють, як важливо пам’ятати, людські втрати, понесені за часів радянської окупації і досліджувати можливості для позову про відшкодування шкоди Радянського Союзу державою Російська Федерація", – сказано в документі.

Міністри розглянули юридичні дослідження з точки зору міжнародного права щодо можливостей просування даного питання, а також можливі заходи для вирішення проблеми на рівні ООН.

Зазначається, що обидві сторони вшановують жертв радянської окупації і цінують співпрацю в тлумаченні історичної спадщини задля забезпечення національної незалежності, демократії і верховенства закону.

Як відомо, у 2016 році спеціальна комісія оголосила, що приблизний збиток, який був нанесений економіці Латвії за час окупації СРСР, становить 185 млрд євро. Також демографічні втрати, шкоди від "радянських військових баз" і збиток в навколишньому середовищі був оцінений в кілька десятків мільярдів євро.

Депутат Європейського парламенту Інесе Вайдере ( "Єдність"), зазначила, що необхідно працювати над єдиним сприйняттям історії. Вона зазначила, що обидва режими – і нацистський, і радянський – "були однаково злочинними".

"В даний час ведеться велика інформаційна війна, і з цим потрібно боротися", – сказала Вайдере.

Країни Балтії вважають, що з 1940 по 1991 роки були окуповані СРСР. Росія, як правонаступниця СРСР, не згодна з такою постановкою питання. Раніше МЗС Росії пояснювало, що так зване "приєднання" країн Балтії до СРСР відповідало нормам міжнародного права того часу.

Нагадуємо, що 21 серпня президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.