Історикам пропонують 25 тис. грн премії на дослідження ЗУНР

Львівська мерія започатковує "Програму підтримки дослідників ЗУНР", згідно з якою 10 знавцям історії Листопадового Чину та утворення Західноукраїнської Народної Республіки виплатять грошову премію на суму 25 тисяч гривень.

Про це, 4 вересня, під час прес-конференції повідомила директор департаменту розвитку ЛМР Наталія Бунда, передає кореспондентка Гал-інфо.

 Прес-конференція щодо прийняття Програми підтримки дослідників ЗУНР у Львові

Фото: Гал-інфо

За її словами, "Програма підтримки дослідників ЗУНР" є одним з проектів, що реалізовують у Львові в межах відзначення 100-ліття утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Місто прагне вшанувати роботу істориків та дослідників цієї тематики, виплативши їм грошові премії на подальші дослідження. Загалом з міського бюджету на реалізацію програми виділять 250 тисяч гривень – по 25 тисяч гривень кожному з десяти переможців.

"Цьогоріч ми відзначаємо 100-ліття ЗУНР. Дуже важливо, щоб цей рік дав поштовх для дослідження цієї тематики. Є певна частина людей, які працюють над цією темою в університетах чи науково-дослідних інститутах. Але необхідно, щоб був також запит міста і місто показувало, що нам потрібні такі дослідження.

Вони мають ставати публічними і ми повинні виносити з цього певні уроки, брати приклад і просто знати свою історію", - зазначив на прес-конференції заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Заступник мера Львова також додав, що невдовзі буде обговорено і затверджено проект положення Програми, а отже сформовано критерії до кандидатів, заявку на одержання премії, а також конкурсну комісію з незалежних експертів. Переможців планують обрати до початку святкування 100-ліття ЗУНР, тобто до 1 листопада.

Нагадуємо, що у Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.