АНОНС: Лекція «Митрополит Андрей Шептицький: монах, менеджер і підприємець»

У Львові всім охочим пропонується ілюстрована розповідь про бізнес-проекти Митрополита Андрея Шептицького у Галичині та за кордоном.

Захід відбудеться в рамках Днів європейської спадщини у Львові / European Heritage Days in Lviv.

 

Присутні дізнаються про Митрополита як члена-засновника та співвласника фінансово-кредитних установ, кооперативу "Хлібсоюз", Акційної спілки для будівельного промислу, кондитерської фірми "Фортуна нова".

Дбаючи про добробут українського народу, Андрей Шептицький контролював діяльність підприємств та боровся з проявами корупції.

Про це та багато іншого йтиметься на лекції.

Час: 7 вересня, п’ятниця, 14.00

Місце: Музей етнографії та художнього промислу, просп. Свободи, 15

Лектор: Оксана Пасіцька, історик, канд. іст. наук, наук. співроб. відділу новітньої історії Інст. українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.