АНОНС: У Києві відкриють виставку «Донбас: переPROчитання образу»

Виставка є спробою деконструювання негативного медійного образу краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

"Ми створили виставку, яка є спробою подолання нав’язуваного російською пропагандою уявлення про Донбас, як "особливого" антиукраїнського регіону.

Зібрані цікаві факти з історії заселення краю мають показати його, як цивілізаційно-культурне перехрестя, простір який завжди був привабливим для людини.

Приділивши увагу "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей ми намагалися спростувати образ найбільш зрадянізованого регіону України", - зазначає один з авторів виставки, співробітник УІНП Ігор Карєтніков.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

Спікери:

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Ігор Козловський, український вчений та громадський діяч, релігіознавець.

Час: 18 вересня, вівторок, 12:00

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська 2

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам'яті, (044) 290-80-17

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.