У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

Мінський міський виконавчий комітет відмовив у розміщенні пам'ятної дошки на честь сторіччя незалежності Білорусі під приводом якихось міфічних "звернень громадян".

Про це повідомив у Facebook користувач Maxim Mirovich.

 Меморіальна дошка до 100-річчя БНР

У повідомленні він закликав звернутись до Мінської міської влади: "Давайте покажемо, що ми теж громадяни і маємо свої права. Прошу всіх написати у вільній формі офіційне звернення до Мінміськвиконкому, додавши в кінці "Прошу врахувати мою думку – я ЗА установку дошки БНР на вулиці Володарського".

Зазначимо, що за повідомленнями Радіо Свобода, цього року місцеві органи влади у різних містах заборонили демонстрації з приводу річниці БНР, але дозволили концерти, котрі пройшли у Мінську та ще 20 містах Білорусі.

Міська влада Мінська, раніше дозволила встановити меморіальну дошку на будинку, де було проголошено незалежність БНР, кошти на неї були зібрані людьми за три години через краудфандінг. Люди зібрали також гроші на концерти у Мінську та інших містах.

Довідково. 25 березня 1918 року Рада Білоруської Народної Республіки оголосила незалежність. Це було першою спробою створення білоруської держави у 20-му столітті. Реально БНР проіснувала менше року, але її створення вплинуло на рішення про оголошення у 1919 році БРСР та у 1991 році – Республіки Білорусь.

БНР мала дипломатичні відносини з Українською Народною Республікою, вела переговори з Києвом про спільні кордони, а також отримувала від УНР міждержавні позички.

Початком становлення нової білоруської держави вважаються Всебілоруські народні збори, які були скликані білоруськими громадськими організаціями та окремими діячами. Учасників з’їзду в ніч з 17 на 18 грудня 1917 року розігнали більшовики, які незабаром відступили під натиском німецької армії. Але учасники з’їзду встигли обрати свій виконком.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.