АНОНС: У Києві згадають Болбочана і презентують книги

5 жовтня в Київській міській раді згадають полковника Армії УНР Петра Болбочана з нагоди 135-річчя від дня народження.

Лекцію про полковника Петра Болбочана прочитає доктор історичних наук Тамара Вронська, онучка вояка Армії УНР Костя Скрипника. Кобзар Тарас Компаніченко виконає пісню про полковника Болбочана.

Кобзарі Тарас Силенко, Василь Лютий, лідер гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк і бард Валерій Мартишко співатимуть пісні визвольної боротьби.

Президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль презентує свою книгу "Здолати Росію", а видавець Володимир Шовкошитий представить книжку Йосипа Струцюка "Отаман Болбочан та інші".

 

5 жовтня, п'ятниця, 18.00

Місце: Київська міська рада, колонна зала (вул. Хрещатик, 34).

Організатори: історичний клуб "Холодний Яр",Київська міська організація ВО "Свобода".

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.