АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" — дискусія "Український бомонд 20-х років"

28 жовтня "Мистецький арсенал" запрошує долучитися до дискусії про українську творчу інтелігенцію 20-х років минулого століття. Про митців, які вірили, що можна створити українську культуру на "периферії Радянського Союзу".

У дискусії візьмуть участь дослідниця українського театру 20-х років Мейхілл Кортні Фаулер (Mayhill Courtney Fowler) та Ярина Цимбал, літературознавець і редактор, дослідниця літератури 1920-х років і українського авангарду. Модеруватиме розмову Вірляна Ткач. 

 

Під час дискусії також відбудеться презентація книги Мейхілл Фаулер "Бомонд на краю імперії". Книга аналізує зародження радянської культурної інфраструктури у 1920-1930-х р.р. Але, основний акцент книги не на Москві, а на регіонах, не на літературі, яку і так часто згадують, а на театрі. Мова йде про колективну біографію групи молоді, які були бомондом і творили культуру, як радянську, так і українську. 

Мейхілл Фаулер — доцент кафедри історії в Стетсонському університеті (штат Флорида, США), де також керує програмою російських, східноєвропейських та євразійських дослідженнь. Вона викладає та досліджує історію культури Росії і східної Європи, з особливим наголосом на Україні.

Писала про різні аспекти радянської культури. Здобула ступінь доктора філософії з історії у Принстонському університеті, ступінь бакалавра з російської філології у Єльському університеті, та ступінь магістра мистецтв у Національній театральній консерваторії.

28 жовтня, неділя, о 14.00.  

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатор: "Мистецький арсенал" за підтримки відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Вхід за квитком на виставку "Курбас: Нові світи".

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.