Спецпроект

АНОНС: Прес-Конференція «Як Україна і світ відзначають 85-і роковини Голодомору»

Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору – Україна і світ вшановують пам’ять мільйонів жертв геноциду 1932-1933 років.

Із 1 вересня 2018-го по всьому світу стартувала кампанія, яка має на меті поширення інформації про трагедію українського народу та визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду – інформує УІНП.

 

Про події в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті", гасла та візуальні матеріали цьогорічної інформаційної кампанії, Міжнародний форум "Україна пам’ятає, світ визнає", меморіальне засідання Верховної ради України та інші заходи, що відбуватимуться в Україні та світі до вшанування 85-тих роковин розкажуть спікери:

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті.

Микола Княжицький, народний депутат, Голова Комітету з питань культури і духовності.

Артем Біденко, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України.

Лариса Дір, начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС

Сергій Касянчук, директор представництва Світового Конґресу Українців.

Час: 13 листопада, вівторок, 13:00

Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ

Нагадуємо, що цього року День пам’яті жертв Голодомору припадає на 24 листопада. Офіційні державні заходи відбудуться о 14.30 біля Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". О 16.00 після загальнонаціональної хвилини мовчання розпочнеться Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.