Російські документи про Маннергейма - тепер онлайн

Національний архів Фінляндії оцифрував документи про фінського маршала Карла Густава Маннергейма (1867-1951), подаровані президенту цієї країни Саулі Нііністе з нагоди його 70-річчя главою російської держави Володимиром Путіним.

Про це йдеться на сайті телекомпанії Yle.

 Карл Густав Маннергейм

Нііністе передав їх архіву в вересні. Тепер ознайомитися з цими матеріалами можна у вільному доступі. На 170 сторінках в мережі опубліковані різні фото маршала і його сім'ї, поштові листівки, а також листи, відправлені дочкою Маннергейма – Софією – своєї тітки у Швеції.

Довідково. Карл Густав Маннергейм – національний герой Фінляндії, але значна частина його життя була пов'язана з Росією. У 1887 році він вступив до кавалерійського училища в Петербурзі, потім перебував на службі при імператорському дворі, брав участь у Російсько-японській війні і Першій світовій війні.

Після приходу до влади більшовиків Маннергейм виїхав до Фінляндії. У 1941 році він очолив фінські війська у війні проти СРСР, а в серпні 1944 року був обраний президентом країни і уклав угоду про мир з СРСР.

Читайте також:

Повідомлення іноземних дипломатів про Голодомор — відтепер онлайн

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.