In memoriam. Померла американська україномовна письменниця Патриція Килина

9 лютого в Санта-Моніці, штат Каліфорнія, США на 82-му році життя померла відома американська та українська письменниця, одна із колишніх членів Нью-Йоркської групи Патриція Килина.

Про це повідомляє сайт "Читомо". Останніми роками письменниця хворіла на рак.

Справжнє ім’я Патриції Килини — Патриція Нелл Воррен (Patricia Nell Warren). Вона народилася 15 червня 1936 року в штаті Монтана в американській родині, яка мала німецько-норвезько-ірландське коріння. Здобувши середню освіту, Патриція вступила до Манхеттенвільського коледжу (Manhattanville College) неподалік Нью-Йорка, де студіювала середньовічну літературу. По закінченні студій працювала редактором у журналі "Reader’s Digest".

 Патриція Нелл Воррен (Патриція Килина), Лос-Анджелес (США), 2009. Фото: Tyler St. Mark

Патриція Килина одружилася з поетом Нью-Йоркської групи Юрієм Тарнавським. У 1957 році, самостійно опанувавши українську мову, почала писати поезію українською мовою. Цікавилася й досліджувала ряд тем із міфології Середнього Сходу, культури Давнього Єгипту та історії старовинного килимарства.

Окрім поезії українською, Патриція Килина видала також кілька повістей англійською мовою. Разом із Юрієм Тарнавським переклала англійською добірку українських народних дум, а також ряд новел Василя Стефаника та Михайла Коцюбинського.

У подальшому письменниця написала низку романів англійською мовою, одною з тем яких були нетрадиційні стосунки та їх сприйняття в суспільстві. Найвідоміший роман на цю тематику — "Бігун попереду" (англ. The Front Runner), що розійшовся загальним накладом 10 мільйонів примірників та був перекладений десятьма мовами.

Вірші українською друкувала в збірниках Нью-Йоркської групи та в журналі "Сучасність". Велика добірка поезій Патриції Килини з біографічною довідкою та коротким аналізом творчості опублікована в антології "Поза традиції".

Нагадаємо, у вересні 2018 року помер ще один відомий український письменник та редактор, член Нью-Йоркської поетичної групи Богдан Рубчак.

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.