У Сумах відкрили виставку "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років"

Тематична виставка "Сумщина в Українській революції 1917–1921 років. Видатні військові та державні діячі" розповідає про постаті 21 діяча Української революції – уродженців Сумщини, з них 14 – видатні державні діячі, 7 – військові діячі.

Виставка організована Сумською облдержадміністрацією паралельно з реалізацією загальноукраїнського проекту "Місця пам’яті Української революції 1917‒1921 років", повыдомляє Сумський історичний портал.

Відкрив виставку керівник апарату облдержадміністрації Дмитро Живицький.

"Сумщина також багата на людей, які воювали за Українську державність, – говорив Дмитро Живицький, – На території населених пунктів сучасної Сумської області відбувались бої з більшовицькими військами, проголошувалась українська влада, створювалися державні органи та установи, кипіло громадсько-політичне життя".

 

Цікаві факти про героїв цієї виставки розповів кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету, один із її авторів Валерій Власенко.

"Як відомо, українська революція тривала з 1917 по 1921 рік. За цей період на території України функціонували Українська центральна республіка періоду Центральної Ради, Українська Держава Павла Скоропадського, Українська Народна Республіка періоду Директорії і Західноукраїнська Народна Республіка. Герої нашої виставки – це уродженці Сумщини, які брали участь у розбудові цих чотирьох країн. Деякі з персоналій взагалі невідомі. Ми відкриваємо їх імена і хочемо, щоб їх знали і пам’ятали", – сказав він.

 

Серед відомих уродженців Сумщини, Валерій Власенко, зокрема, розповів про Миколу Василенка, який був членом Центральної Ради, а згодом виконувачем обов’язків прем’єр-міністра за часів Павла Скоропадського та міністром закордонних справ.

 

Інший уродженець Сумщини – Олександр Греков був генерал-хорунжим армії УНР, військовим міністром УНР і головнокомандувачем Української Галицької армії (Збройних сил ЗУНР).

 

Не оминув історик і Олександра Олеся, якого знають більше як поета-лірика. Олесь був дипломатом, культурним аташе у 1919 році при дипломатичних представництвах України в Угорщині і в Відні. Зокрема, завдяки йому було відкрито Український вільний університет, бо поет віддав у заставу наклад своєї книги, оціненої у 100 тисяч австрійських крон.

Комплекти плакатів тематичної виставки передано до міст і районів, закладів культури та освіти з метою презентації та донесення до жителів області інформації про роль Сумщини в історичному творенні української держави.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.