У кулуарах Верховної Ради представили нові портали з Конституцією та Актом незалежності . ФОТО

У церемонії відкриття взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій, колишній президент Європарламенту Пет Кокс і член Європарламенту, співпрезидент парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Ребекка Хармс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про це повідолмяє Укрінформ.
"Першим нашим порталом був центральний портал в холі Верховної Ради, де знаходиться прапор української державності, який був внесений в зал Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Сьогодні ми, продовжуючи цю традицію, відкриваємо два нових портали — це портал, де розміщена Конституція України, документ, прийнятий в стінах Верховної Ради, і Акт проголошення незалежності, як ключовий документ, який дав початок відродженню сучасної української державності", — розповів Парубій.
 

Він наголосив, що відкриття нових порталів - це черговий етап відкритості українського парламенту і наповнення його українським змістом.

Парубій підкреслив, що документи, виставлені у Верховній Раді, нагадують нам про головне — Українську державу, її відродження й те, наскільки важливо сьогодні захистити державність і всі ті покоління українців, які за неї боролися.

 

Спікер ВР подякував Апарату Верховної Ради за роботу над реалізацією нових порталів і привітав усіх з відкриттям їх у Верховній Раді, "як зі ще одним етапом наповнення українського парламенту українським духом і українським змістом".

Під час церемонії відкриття виступив колишній президент Європейського парламенту Пет Кокс. Він наголосив, що відкриття порталів продовжує традицію відкритості українського парламенту, як уособлення демократії.

"Україна має довгу історію, що корінням сягає часів Київської Русі. Ці два документи — Акт проголошення незалежності, сучасна українська Конституція — уособлюють історичну традицію. Дуже важливо, щоб вони стали видимою частиною сучасної української історії", — підкреслив Кокс.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.