Спецпроект

АНОНС: У Меморіалі Голодомору презентують книгу "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору"

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. 28 лютого в Києві він презентує свою книжку "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору".

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї "Меморіал Голодомору".

Більше 50 років радянська окупаційна влада намагалася приховувати свій злочин геноциду проти українського народу, вчинений у 30-х рр. ХХ ст. Міжнародна спільнота була проінформована про ситуацію у підрадянській Україні через звіти дипломатів та кореспондентів, але воліла не помічати голод, в результаті якого померли мільйони людей.

 

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. У своїй книзі "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору" він показав позицію міжнародної громадськості та владних структур Заходу щодо штучно створеного голоду.

Історик пояснив, як СРСР вдавалось приховувати злочин геноциду проти українців та чому політичні лідери більшості держав ігнорували повідомлення про Голодомор.

Учасники презентації:

Ярослав Папуга – кандидат історичних наук, автор книг "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору", "Західна Україна і Голодомор 1932-1933 років".

Олег Філюк – історик, музеєзнавець, власник видавництва, яке спеціалізується на історичній науково-популярній та навчальній літературі.

Олеся Стасюк – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Василь Марочко – доктор історичних наук, дослідник теми Голодомору-геноциду, автор понад 100 наукових праць.

28 лютого, четвер, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

 

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.